|
На главную Рекомендации Министерства строительства Рекомендации Госпромгорнадзора Рекомендации Центральной санэпидстанцииNEW! Лицензионная чистота ПО "Норматив" О програмном обеспечении Руководство пользователя Возможности системы Технические требования Демо версия Crack для «Норматив pro» Нормативная база О нормативной базе Расширенный поиск Классификация по типу Норматив - строительство - каталог нормативов по строительству - рабочие документы Минстроя - комунальное хозяйство - промышленность Норматив - стройлицензияNEW! - каталог-перечень МинстрояNEW! Норматив - охрана труда - каталог нормативов по охране труда - рабочие документы Госнадзора - стандарты по охране труда Норматив - санэпиднадзор - каталог нормативов по санэпиднадзору Норматив - пожарная безопасность - каталог нормативов по пожбезопасности Заказать (купить) Акции Условия и cкидки - стоимость «Строительство» - стоимость «Стройлицензия» - стоимость «Охрана труда» - стоимость «Санэпиднадзор» - стоимость «Пожбезопасность» - стоимость «Персональный» Заполнить заявку Лицензионное соглашение Пользователям Поступления документов Обновления Частые вопросы Техподдержка Контакты О фирме разработчике Пресса о «Норматив pro» Участие в KievBuild 2007 Участие в Аква - 2007 Участие в KievBuild 2008 
 |
Разъяснения - Разъяснения
(роз'яснення)  
 Постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631 затверджено Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами. В переліку робіт підвищеної небезпеки цієї постанови, виконання яких потребує наявності дозволів Держнаглядохоронпраці, не вказано серійне виготовлення котлів опалювальних водогрійних. Але на сьогодні не скасовано Інструкцію про порядок видачі дозволу на виготовлення, ремонт і реконструкцію об'єктів котлонагляду —ДНАОП 0.00-5.08-96. Як бути?
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 23.07.2002р. № 280 працівники водоочисних і каналізаційних споруд, а саме: адміністрація, інженери, техніки, працівники цехів і лабораторій повинні проходити обов'язковий профілактичний медичний огляд двічі на рік, а робітники, безпосередньо причетні до водопостачання,— один раз на рік. Вважаємо, що це є друкарською помилкою, яка допущена при наборі тексту. Які ж правильні терміни проходження медоглядів для вказаних посад і професій, і чи всім ІТП, технікам, службовцям, які не мають жодного відношення до мереж: водопроводу і каналізації, необхідно проходити ці профмедогляди? Мені хотілося знайти відповідь на запитання, що мене цікавлять: чи має право на пенсію за вислугу років бібліотекар науково-технічної бібліотеки навчального закладу і чи має право на пенсію за віком на пільгових умовах оператор автозаправної станції? Згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОП 0.00-1-03-02) після відпрацювання строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах, вантажопідіймальні крани підлягають позачерговому повному технічному огляду спеціалізованою організацією з проведенням попередньо експертного обстеження цих кранів також: спеціалізованою організацією. Повний технічний огляд повинна проводити та ж організація, що здійснювала експертне обстеження, чи це повинна бути інша спеціалізована організація, яка має дозвіл на проведення технічних оглядів? На нашому підприємстві необхідність у виконанні робіт стропальником виникає епізодично, тому вважаю, що для виконання цих робіт можна було б залучати працівника з суміжною професією «стропальник», навченого цій професії в навчально-курсовому комбінаті і атестованого на нашому підприємстві. Чи не буде це порушенням вимог п. 10.4.10 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів? Відповідно до п. 63 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 10.08.93р. № 623, розслідування профзахворювання проводилось комісією з розслідування, яка призначалась наказом керівника санепідстанції. У діючому нині Положенні про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ДНАОП 0.00-4.03-01) конкретно не вказано, хто повинен призначати комісію з розслідування профзахворювання.
Санепідстанція вимагає від підприємства, щоб комісія з розслідування профзахворювання призначалась підприємством (роботодавцем). Але як роботодавець своїм наказом може призначити головою комісії з розслідування профзахворювання представника відповідної установи санітарно-епідеміологічної служби? Хто ж повинен призначати комісію з розслідування професійного захворювання?
У горлівському ВАТ «Концерн «Стироли нині відбувається процес реструктуризації. На базі централізованої ремонтної служби головного механіка, яка була стриктурним підрозділом концерну і займалася технічним обслуговуванням та ремонтом устаткування, створено товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Спгиролтехсервіс». Функції даного ТОВ не змінилися.
Чи можна в роботі з допуску працівників цього ТОВ користуватися Типовою інструкцією про порядок безпечного проведення ремонтних робіт на підприємствах з виробництва мінеральних добрив (ТИ-МУ-87, п. 1.3 в), відповідно підготувавши накази у ТОВ «Стиролтехсервіс» і ВАТ «Концерн «Стирол» про постійне закріплення працівників ТОВ за структурними підрозділами концерну, та внести це положення у договір генерального підряду?
У штаті житлово-експлуатаційного підприємства № 1 є чистильник димових і вентиляційних каналів, робота якого належить до робіт з підвищеною небезпекою. Цей працівник проходить щорічну перевірку знань з питань охорони праці у навчально-курсовому комбінаті, періодичний медичний огляд.
У квітні 2004 р. державний інспектор теруправління Держнаглядохоронпраці по Закарпатській області видав керівництву припис, в якому вимагає одержати дозвіл від інспекції на проведення робіт з чистки димових і вентиляційних каналів (дозвіл видається на основі експертизи з питань охорони праці, яку проводить Закарпатський експертно-технічний центр).
Чи правомірні ці вимоги і чи потрібно мати окремий дозвіл на проведення коленої роботи з підвищеною небезпекою?
Чи необхідно і в який термін одержати дозвіл на початок (продовження) робіт підвищеної небезпеки, якщо в 2003 р., до введення в дію Порядку видачі дозволів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, повторно одержано дозвіл на початок робіт з терміном дії постійно? Дозвіл на початок робіт видано на підставі акта контрольного обстеження інспекцією Держнаглядохоронпраці, де вказані роботи підвищеної небезпеки, і з того часу умови та види робіт не змінилися. Чи зараховується у подвійному розмірі період роботи у протитуберкульозному кабінеті нашої поліклініки при обчисленні стажу, що дає право на пенсію, як це передбачено ст. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» для працівників деяких медичних закладів, а якщо зараховується, то чи маю я право на пільгову пенсію за віком з 50 років згідно з п. 24а-2б Списку № 2 за результатами атестації робочих місць? Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442 на робочих місцях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на здоров'я працівників, проводиться атестація робочих місць за умовами праці, за результатами якої за наявності цих факторів і їх дії на працівника протягом не менш, як 80% робочого часу підтверджується право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Просимо пояснити, чи входить у термін «80% робочого часу» час слідування працівника до місця виконання робіт (зварювальних) в автомобілях, поїздах і т. п. за тривалості поїздки дві години і більше? У роз'ясненні Державної експертизи умов праці від 21.05.2001 р. № 1210-517 до постанови Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13 «Про порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці» сказано, що право на безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівники мають при перевищенні на їхніх робочих місцях гранично допустимих концентрацій (ГДК) хімічних речовин згідно з Переліком цих речовин, вказаних у додатку до вищезазначеної постанови. Якщо концентрація не перевищує ГДК, то видача молока можлива в порядку, передбаченому колективним договором, але тільки за рахунок прибутку підприємства. Якими нормативними документами ці положення підтверджуються? Вимогами якого Положення про порядок розслідування.., затвердженого постановами Кабінету Міністрів від 22 березня 2001 р. № 270 чи від 21 серпня 2001 р. № 1094, необхідно керуватися під час розслідування нещасного випадку (в т. ч. і зі смертельним наслідком), який стався з працівником під час виконання ним робіт на підприємстві (юридична особа) за договором підряду? Постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631 затверджено Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, в додатку 1 до якого 88 видів робіт віднесено до робіт підвищеної небезпеки, а наказом Держнаглядохоронпраці від 30 листопада 1993 р. № 123 затверджено Перелік робіт з підвищеною небезпекою, в якому нараховується 151 найменування таких робіт. Враховуючи, що наказ №123 постановою Кабінету Міністрів №1631 не відмінено, яким Переліком робіт підвищеної небезпеки користуватися в практичній роботі? Працівник автозаправної станції (АЗС), яка знаходиться за межами підприємства, під час виконання службових обов'язків на своєму робочому місці отримав тілесні ушкодження (травму) від сторонньої особи (клієнта). Оскільки випадок стався на роботі, "була створена комісія з розслідування.
Підприємство офіційно звернулось у місцевий орган внутрішніх справ за наданням відповідних матеріалів та висновків.
Пройшло два місяці, а комісія не може закінчити розслідування, бо правоохоронні органи не надали висновків щодо даного випадку, посилаючись на незавершеність досудового слідства.
Як бути в даному випадку?
22 січня 1980 р., працюючи у ливарному цеху на Бердичівському заводі «Прогрес», я отримала виробничу травму, про що був складений акт за формою Н-1.
30 жовтня 1980 р. МСЕК встановила мені 15% втрати професійної працездатності довічно. Ніякого відшкодування шкоди я не одержувала. У вересні 2003 р. я вперше звернулась до Фонду соціального страхування від нещасних випадків про виплату мені одноразової допомоги, але мені в цьому відмовили, мотивуючи тим, що одноразову допомогу мені повинен виплатити завод.
Хто повинен мені виплатити одноразову допомогу: Фонд чи підприємство ?
З 1977 р. і до цього часу працюю художником-оформлювачем. Знаю, що близька до моєї професія «маляр» є в Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. А чи мають таке право працівники моєї професії? Професія «терміст» передбачена і Списком № 1, і Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. За якими показниками факторів виробничого середовища і працюючи на якому устаткуванні терміст може мати право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2? Постановою Кабінету Міністрів від 11.04.2002 р. № 497 встановлено, що якість проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення повинна підтверджуватись висновком Державної експертизи умов праці. Без цього висновку документи на пенсію за віком на пільгових умовах органами Пенсійного фонду не приймаються. Атестація робочих місць у нашому закладі проведена в 2002 р. Які документи необхідно подати в Державну експертизу умов праці, щоб отримати такий висновок для працюючих з радіоактивними речовинами? З 1973 р. і до цього часу працюю акумуляторником. Починав я працювати за цією професією в колишньому радгоспі «Огородний» і, коли мене приймали на роботу, у відділі кадрів сказали, що я буду мати право на пенсію у 55 років за умови, якщо буду працювати за цією професією не менше 12,5 років. У березні 1992 р. радгосп увійшов до складу ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» і віднині це агроцех № 1 цього підприємства. В кінці 2003 р. у відділі кадрів мені сказали, що на пенсію акумуляторники йдуть на загальних підставах, тобто після досягнення 60 років. Чи вірно це? З персональними комп 'ютерами в нашій організації працюють бухгалтери, економіст та інженери електрозв 'язку.
Під час проведення атестації робочих місць у 2003 р. складено спостережні листи індивідуальної фотографії робочого дня бухгалтерів, економіста, інженерів електрозв'язку згідно з якими ці працівники працюють з ПЕОМ від 10% до 30% робочого часу.
Операторів комп'ютерного набору, розробників програм, операторів електронно-обчислювальних машин у нас немає.
Чи потрібно в даному випадку проводити вимірювання напруженості та щільності потоку електромагнітного поля (ЕМП) раз на рік під час організації нових робочих місць та під час введення в експлуатацію нових комп'ютерів?
У п. 6.1.4 Правил пожежної безпеки України вказано, що технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт установок пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні виконуватися спеціалізованою організацією або спеціально навченими людьми з числа персоналу підприємства (з урахуванням п. 2.10 цих Правил). А п. 2.10 визначено, що надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюється підприємствами, які одержали на це спеціальний дозвіл (ліцензію), що видається відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.05.94р. №316.
Чи повинно підприємство, яке має персонал, навчений на спеціальних курсах і має свідоцтво на право обслуговування установок пожежної сигналізації, додатково отримати спеціальний дозвіл (ліцензію), щоб допустити цей персонал для проведення робіт з технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів цих установок?
На об'єктах нашого заводу інспектори Державного пожежного нагляду проводять планові пожежно-технічні обстеження. В своїх приписах стосовно діючих об'єктів перевіряючі нерідко посилаються на державні будівельні норми України (ДБНВ.1.-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинків і споруд» та ін.), у яких вказано, що вони поширюються на проектування та монтаж:; на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт, хоча ні реконструкції, ні капітального ремонту на цих об'єктах не заплановано.
Чи правомірні вимоги перевіряючих в частині приведення об'єктів у відповідність до вимог ДБН ще до проведення на них реконструкції чи капітального ремонту?
Чи на всі раптові погіршення стану здоров'я працівника під час виконання трудових обов'язків складається акт за формою Н-5 і чи складається такий акт, якщо за висновком медичного закладу причиною раптового погіршення стану здоров'я є загальне захворювання (гіпертонічний криз, ниркова коліка, радикуліт тощо)? Складовою частиною колективного договору є комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.
Чи потрібно комплексні заходи підприємства, крім як у органах Держнаглядохоронпраці, погоджувати ще й з органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?
На нашому кар'єрі в 2004р. відбудеться чергова атестація робочих місць зі шкідливими та небезпечними умовами праці. У Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чомусь не згадуються професії помічника машиніста екскаватора і помічника машиніста бурової установки, тоді як професії машиніста екскаватора і бурової установки у Списку № 2 є. Відповідно до §42 і § 20 Довідника кваліфікаційних характеристик (випуск №5 — «Горнодобьівающая промьішленность») помічники машиніста екскаватора і бурової установки, відповідно, можуть виконувати весь комплекс робіт, передбачений для машиністів.
Чи мають помічник машиніста екскаватора і помічник бурової установки право на пільгову пенсію?
Я працюю повний робочий день на комп'ютері оператором комп'ютерного набору. Щорічно підприємство, яке виконує капітальні ремонти свердловин, надає мені відпустку загальною тривалістю 31 календарний день, у тому числі за ненормований робочий день. Чи маю я право на додаткові 4 календарні дні відпустки за роботу на комп'ютері? Якими нормативними документами необхідно керуватися під час забезпечення працівників (у тому числі інженерно-технічних працівників і службовців) підприємств хлібопекарської промисловості безплатним спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту? Згідно з п. 2 Положення про видачу Державним комітетом з нагляду за охороною праці власникові підприємства дозволу на початок роботи підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 6 жовтня 1993 р. № 831, у випадку, коли власник створив нове підприємство, він повинен одержати від органів Держнаглядохоронпраці дозвіл на початок роботи підприємства. Оскільки наш завод на дату виходу вказаної постанови вже існував, необхідності одержувати дозвіл на початок роботи не було.
Постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів від 6 жовтня 1993 р. № 831 і затверджено Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, яким передбачено, що суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (все це має місце на нашому заводі), повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.
Які дозволи необхідно одержати підприємству: на початок чи продовження робіт підвищеної небезпеки та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки і чи потрібно буде отримувати дозвіл на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки від облдержадміністрацій?
Наше підприємство вже понад 30 років надає послуги населенню, для чого орендує приміщення. Для одержання дозволу на розміщення ательє прокату держадміністрації районів міста щорічно вимагають отримувати дозволи від органів пожежної інспекції та санепідслужби.
Пожежна інспекція за окрему (і не малу) плату проводить експертизу протипожежного стану приміщень, яких у нас близько 20, і потім видає дозвіл на початок роботи. Чи вірно це?
Положеннями п. 1.3 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць від 01.09.92р. передбачено, що для виробництв, робіт, професій та посад, для яких Списками № 1 і № 2 передбачені показники умов праці, атестація проводиться тільки за цими показниками.
Як же бути з додатком № 4, який за Списком № 2 вимагає наявності: 1 фактора 3 ступеня відхилення від норм або 3 факторів — 1,2 ступеня, або 4 факторів — 1 ступеня?
Наприклад, відповідно до Списку № 2 однією з умов надання пільгової пенсії є наявність шкідливих речовин не нижче ніж З класу небезпеки. Така речовина в повітрі робочої зони є, перевищує ГДК і належить до 1 ступеня відхилення від норм. Але згідно з додатком № 4 таких показників треба аж 4.
Чим керуватись при проведенні атестації робочих місць у даному випадку?
Наша організація більше десяти років виконує роботи підвищеної небезпеки. У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів постанови від 15 жовтня 2003 р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» прошу роз'яснити, на який термін повинен видаватися новий дозвіл на виконання тих же робіт (3 чи 5 років), яка повинна бути термінологія в додатку до дозволу і чи можуть бути в цьому додатку які-небудь обмеження, якщо вони не вказані в експертному висновку ЕТЦ? Згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОН 0.00-1.03-02) піднімання та переміщення вантажів автомобільними кранами повинні виконуватися відповідно до типових технологічних карт безпечного виконання робіт автомобільними кранами. Чи можна керуватися «Каталогом типових технологічних карт безпечного ведення робіт автомобільними кранами», затвердженим ще заступником Міністра будівництва підприємств важкої індустрії УРСР, узгодженим начальником відділу котлонагляду та підйомних споруд Комітету Держгіртехнагляду УРСР, або ж якимось іншим діючим нормативним документом? 1. Яким Переліком робіт підвищеної небезпеки користуватися під час навчання та атестації працівників, якщо діють два: затверджений постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, другий — наказом Держкомітету з охорони праці від 30.11.93р. № 123?
2. Наказом Держнаглядохоронпраці від 16.01.2003 р. № 4 затверджено календарний план розробки та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці, у тому числі: Положення з управління охороною праці на виробництві, Положення про навчання, Типового положення про службу охорони праці.
Коли вийдуть зазначені документи?
Відповідно до ст. 21 Закону «Про охорону праці» технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини, їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, чинних на території України.
Хто повинен отримувати експертний висновок на відповідність нормативним актам з питань охорони праці імпортного обладнання: продавець, який реалізує його на території України, чи покупець, який його придбав, і чи зобов'язаний продавець надати покупцеві відповідні дозволи на використання придбаного ним обладнання імпортного виробництва (мова йде про придбання та застосування на території України зернової сушарки 8ВС 14 І.Е фірми І.АМ (Франція) з газовим пальником ІТР667 через фірму-реалізатор ПМС Індустрі по СНД)?
Відповідно до ДНАОП 0.05-3.05-81 «Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям, зайнятим на будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних роботах» для таких професій, як муляр, маляр (будівельний), столяр (будівельний) на зовнішніх роботах взимку додатково передбачена видача: куртки бавовняної з утеплювальною прокладкою, штанів бавовняних з утеплювальною прокладкою, валянків — за поясами.
Відповідно до Норм безплатної видачі робітникам і службовцям теплого спеціального одягу і спеціального взуття за кліматичними поясами, єдиними для всіх галузей народного господарства, затверджених постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальним питанням і Президії ВЦРПС від 08.12.1982 р. № 293/П-19, Одеська область до кліматичних поясів не входить, хоча взимку температура повітря знижується до мінус 10—15 °С.
Як вирішити питання видачі працівникам теплого спецодягу і спецвзуття?
У разі видачі працівникам перелічених професій теплого спецодягу, чи буде він вважатися як спецодяг, виданий понад встановлені норми? Основний вид діяльності нашого підприємства — перевезення вантажів, середньоспискова чисельність працівників — 45 осіб. Державний інспектор з пожежного нагляду вимагає створення на підприємстві добровільної пожежної дружини. За якої кількості працівників повинна створюватися ДПД? Відповідно до вимог пп. 2.1 та 3.2.2 Положення про медичний огляд працівників певних категорій роботодавець спільно з санітарно-епідеміологічним закладом та профкомом визначає контингент працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, на підставі чого, а також:, використовуючи Перелік шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників (Додатки 1,2 наказу МОЗ СРСР від 29.09.89р. № 555), санітарно-епідеміологічний заклад складає акт про визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам. Ціна послуги за визначення санітарно-епідеміологічним закладом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища для відбору контингенту, що підлягає обоє 'язковому медичному огляду, становить 408 грн. за одне дослідження.
Прошу дати роз'яснення щодо порядку визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, а також щодо проведення при цьому досліджень, якщо такі передбачаються.
Чи обов'язково проводити страхування медичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) під час виконання ними професійних обов'язків, якщо зараз діє Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з положеннями якого всі працюючі на умовах трудового договору вже застраховані (санітарно-епідеміологічна станція Приморського району наклала штраф за те, що таке страхування співробітників поліклініки не було проведено)? Після 1 року та 3 місяців роботи на нашому підприємстві гальваніком працівнику було встановлено професійне захворювання. До цього він 25 років працював гальваніком на іншому підприємстві. Згідно з актом розслідування професійного захворювання, підписаного всіма членами комісії, у тому числі і представниками іншого підприємства, причиною визнано недосконалість технологічного процесу на обох підприємствах, але адміністрація підприємства попереднього місця роботи гальваніка протокол погодження ступеня вини у виникненні профзахворювання підписувати відмовилася.
Хто і на підставі яких нормативних документів повинен встановлювати ступінь вини підприємств у виникненні професійного захворювання працівника, який змінив місце роботи, якщо умови для такого захворювання були на обох підприємствах?
Чи має право адміністрація підприємства вимагати від посадових осіб контролюючих органів (наприклад, Держнаглядохоронпраці) наявності у них перепустки (постійної або тимчасової) для проходу на територію підприємства, на якому введено перепускний режим, і як повинен працювати перевіряючий: самостійно чи в присутності відповідального представника підприємства? Відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві на підприємстві складено акт за формою Н-1. Акт затверджено і надіслано в організації, передбачені Положенням. Через деякий час (місяць-два) виявлено, що в акті неправильно вказано ім'я (чи по батькові) потерпілого, або назву його професії, чи помилково вказано дати проходження, навчання і проведення інструктажів з питань охорони праці, або допущено неточності у викладенні обставин нещасного випадку. Чи може комісія з розслідування в робочому порядку скласти новий акт з урахуванням допущених помилок і розіслати в організації з проханням вважати текст, раніше складеного акта недійсним? З працівниками нашого підприємства, в основному з водіями транспортних засобів, сталося кілька нещасних випадків під час перебування в рейсах на автомобільних дорогах області. На звернення служби охорони праці комбінату до районних відділів внутрішніх справ (РВВС) УМВС у Донецькій області надати висновки про причини нещасних випадків (ДТП) і осіб, винних у цьому, для подальшого складання актів за формою Н-1 і Н-5, відповіді не отримали. Як бути? У п. 1.8 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту передбачена можливість заміни одних видів спецодягу і спецвзуття на інші. Чи слід розуміти положення цього пункту як вичерпні, і чи можлива заміна для професії «сторож» куртки лавсано-віскозної на утепленій підкладці на куртку з іншого матеріалу, а валянок чергових на черевики (напівчоботи) шкіряні? Наше підприємство перевіряється інспекцією Держенергонагляду Мінпаливенерго. Повноваження цієї інспекції щодо контролю за режимами споживання електроенергії та технічним станом електроустановок не викликає сумніву. Проте, вивчивши Закон «Про електроенергетику» і Положення про державний енергетичний нагляд.., якими керується інспекція, а також враховуючи те, що теплоенергетичні об'єкти. ВАТ «Сумихгмпром» — автономні об'єкти, не пов'язані з централізованим теплопостачанням і єдиною енергосистемою України, і виробляють теплову енергію своїми котельнями для власного споживання (електроенергію підприємство не виробляє), вважаю, що інспектуючи наші теплоенергетичні об'єкти, інспекція порушує положення деяких пунктів перелічених вище нормативно-правових документів. Крім того, на мою думку, інспекція Держенергонагляду дублює інспекцію Держнаглядохоронпраці та інспекцію з енергозбереження, що не сприяє поліпшенню охорони праці в теплоенергетиці. Прошу роз'яснень з цього питання. Чи всі працівники організації повинні проходити попередні медичні огляди при прийнятті на роботу і хто оплачує витрати "На проведення медоглядів? У жовтні 2003 p. MCEK встановила мені 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням (силікоз). До 01.01.91 р. я працював у шахті гірником очисного вибою, за 1990 р. середньомісячна заробітна плата становила 697 гри. У місцевому відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків вважають, що заробітна плата для визначення мені розміру страхових виплат як уже непрацюючому повинна розраховуватися на шахті, виходячи із заробітної плати гірників очисного вибою на час подання мною документів медико-соціальнгй експертній комісії, а це — 328 грн. на місяць (розрахунок проводився, виходячи із 2/3 тарифної ставки), тому що шахта вже рік вугілля не добуває, а працює тільки на водовідливі. Я з цим не згоден. А як правильно? З якого часу і за який період роботи працівник має право на отримання додаткової відпустки за шкідливі умови праці: з дня прийняття колективного договору, з дня затвердження результатів атестації робочих місць чи з дня роботи на підприємстві у шкідливих умовах праці? Якими нормативними документами регулюється це питання? Керуючись Списками виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, наше підприємство внесло в колективний договір перелік професій для надання додаткових відпусток.
Чи обов'язково цей перелік повинен підтверджуватися результатами атестації їх робочих місць, проведеної відповідною лабораторією санепідстанції?
Якими нормативними документами необхідно керуватися при наданні працівникам щорічних додаткових відпусток за роботи зі шкідливими і важкими умовами праці? |
