проверить наличие норматива
 

 На главную

     Рекомендации Министерства строительства

     Рекомендации Госпромгорнадзора

     Рекомендации Центральной санэпидстанцииNEW!

     Лицензионная чистота

 ПО "Норматив"

     О програмном обеспечении

     Руководство пользователя

     Возможности системы

     Технические требования

     Демо версия

     Crack для «Норматив pro»

 Нормативная база

     О нормативной базе

     Расширенный поиск

     Классификация по типу

     Норматив - строительство

        - каталог нормативов по строительству

        - рабочие документы Минстроя

        - комунальное хозяйство

        - промышленность

     Норматив - стройлицензияNEW!

        - каталог-перечень МинстрояNEW!

     Норматив - охрана труда

        - каталог нормативов по охране труда

        - рабочие документы Госнадзора

        - стандарты по охране труда

     Норматив - санэпиднадзор

        - каталог нормативов по санэпиднадзору

     Норматив - пожарная безопасность

        - каталог нормативов по пожбезопасности

 Заказать (купить)

     Акции

     Условия и cкидки

        - стоимость «Строительство»

        - стоимость «Стройлицензия»

        - стоимость «Охрана труда»

        - стоимость «Санэпиднадзор»

        - стоимость «Пожбезопасность»

        - стоимость «Персональный»

     Заполнить заявку

     Лицензионное соглашение

 Пользователям

     Поступления документов

     Обновления

     Частые вопросы

     Техподдержка

 Контакты

     О фирме разработчике

     Пресса о «Норматив pro»

     Участие в KievBuild 2007

     Участие в Аква - 2007

     Участие в KievBuild 2008


Нормативные акты - Нормативные акты

(НПАОП, ДНАОП, НАОП, ВДОП, НАПБ)

 

правила

перечни, ГК, ОК

нормы

положение, (устав)

Инструкция

порядок

другие документы

 

 

Постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. за№ 1112 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, згідно з яким за результатами розслідування нещасного випадку на виробництві за висновками комісії з розслідування складається акт за формою Н-1, якщо нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, або за формою НПВ, якщо нещасний випадок визнано не пов'язаним з виробництвом. Але якщо в цьому Порядку достатньо викладені підстави для складання акта за формою Н-1, то підстави для складання акта за формою НПВ практично в цьому документі не викладено, за винятком п. 17, де є тільки натяк на те, що акт за формою НПВ може складатися за умови, якщо погіршення стану здоров'я працівника сталося не внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком. Тому прошу більш детально роз'яснити, в яких випадках за результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НПВ.

У п. 10 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві визначено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідомити про це відповідні органи і утворити наказом комісію з розслідування, а у п. 13 Порядку зазначено, що комісія зобов'язана протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку. Скільки часу відводиться на виконання заходів, передбачених п. 10 зазначеного Порядку, як визначити строк розслідування, якщо дні розслідування співпадають із святковими або вихідними днями, або на підприємстві встановлено 4-денний робочий тиждень?

Допуск сторонніх організацій до проведення ремонтних робіт здійснюється на нашому підприємстві відповідно до Типової інструкції про порядок безпечного проведення ремонтних робіт на підприємствах Міністерства хімічної промисловості (НАОП 1.3.10-5.04-85). Згідно з п. 5.2.6 начальник цеху несе відповідальність за виконання заходів, які забезпечують безпеку ведення ремонтних робіт. Чи означає це, що начальник цеху несе відповідальність за організацію безпечного проведення робіт сторонніми організаціями, чи до обов'язків начальника цеху входить підготовка і здача устаткування в ремонт згідно з правилами, проведення інструктажу з працівниками сторонніх організацій та забезпечення нормального стану повітряного середовища в зоні проведення ремонтних робіт, а організацією безпечного виконання ремонтних робіт займається безпосередньо керівник робіт сторонньої організації?

Чи мають право працівники управління, а саме — монтажники з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій і муляри — на пенсію за віком на пільгових умовах, якщо атестацію їхніх робочих місць було проведено, але працівники не зайняті на цих роботах 80% робочого часу, і якими документами підприємство повинно підтверджувати факт їхньої зайнятості на вказаних роботах менше ніж 80% робочого часу (форми 2, 3, відомість обліку робочого часу тощо)?

Законом «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» від 12 грудня 1991 р. № 1972-ХІІ із змінами до Закону від 3 березня 1998 р. (№ 155/98-ВР) визначено, що працівникам, зайнятим лабораторною діагностикою ВІЛ-інфекції, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах. Чи діють норми цього Закону зараз? Відповідно до cm. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» робота у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, зараховується в стаж роботи у подвійному розмірі, а з 15.08.2003 р. після внесення змін до cm. 60 цього Закону діагностичні лабораторії з ВІЛ-інфекції служби крові у Списках відсутні. Зараховується чи ні у подвійному розмірі до стажу період роботи працівників вказаної лабораторії?

Я працюю зварником в магістральних електричних мережах. Чи праві мої безпосередні керівники, які часто пропонують мені проводити зварювальні роботи на посудинах, в яких міститься трансформаторне масло під тиском?

У Законі «Про ліцензування певних видів господарської діяльності (пп. 41, 42) не зазначено роботи протипожежного призначення, зокрема, роботи з обробки (просочення) антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів. Просимо дати роз'яснення, чи має право Хімічне казенне об'єднання (ХКО) імені Г. І. Петровського проводити вищезазначені роботи для власних потреб (без надання послуг з цього виду робіт стороннім організаціям), і який дозвіл необхідно мати.

Підприємство передало 01.07.2001 р. у встановленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань документи, що підтверджують право потерпілих на виробництві на страхові виплати та соціальні послуги, і з того часу сплачує йому належні страхові виплати. У 2002 р. інспекція праці виявила помилку у нарахуваннях підприємством регресних виплат цим працівникам. Поясність, будь ласка, хто повинен виплатити потерпілим недонараховані підприємством страхові виплати, починаючи з 01.07.2001 p.: підприємство чи Фонд? Якщо підприємство, то чи повинні зараховуватись Фондом кошти, виплачеш потерпілим, у рахунок його страхових внесків?

Робітниця підприємства, повертаючись з обідньої перерви (ходила у магазин за хлібом), не дійшовши до адміністративно-побутового корпусу, впала і одержала травму. Земельна ділянка перед цим корпусом, де стався нещасний випадок, показана на кадастровому плані як територія підприємства. Чи визнається такий нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, і який складається акт: за формою Н-1 чи НПВ?

Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство «Об'єднання «Азот» 24 грудня 2004 р. реорганізовано у закрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот». Згідно з п. 2.2 статуту ЗAT «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» товариство з моменту його державної реєстрації є правонаступником прав та обов'язків реорганізованого Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання «Азот». Підприємство зареєструвало в органах Держнаглядохоронпраці близько 2,5 тис. об'єктів підвищеної небезпеки (посудини, що працюють під тиском, котли, вантажопідіймальні крани, трубопроводи пари та гарячої води, ліфти, підйомники тощо). Чи необхідно проводити перереєстрацію вищеперелічених об'єктів?

Наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.11.2004р. № 241 затверджено Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам підприємств електроенергетичної галузі. У цих нормах не передбачено ряд професій на безплатну видачу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Якими ж нормами необхідно керуватися для забезпечення цих працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту?

У п. 6.4.10 Правил будови і безпечної експлуатації підйомників визначено, що професійна підготовка машиністів підйомників, працівників, які виконують роботи з робочої платформи, слюсарів, слюсарів-електриків, електромеханіків, налагоджувальників, стропальників проводиться в установленому порядку. Що означає «в установленому порядку», за якими програмами повинні навчатися ці працівники та яким чином проводити індивідуальну підготовку робітників для роботи з робочої платформи?

Ми працюємо машиністами холодильних установок позмінно з тривалістю щоденної робочої зміни 8 год. Такий графік роботи з урахуванням відсутності в місті у нічний час засобів громадського транспорту створює для нас неабиякі труднощі. Ми неодноразово звертались до адміністрації з проханням перевести нас на 12-годинний графік роботи з додержанням установленої 40-годинної тривалості робочого тижня, але питання не вирішується, тому що адміністрація посилається на відсутність відповідних нормативних документів. Яким чином можна вирішити позитивно цю проблему?

Якими нормативними документами необхідно керуватися при визначенні норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту інженерно-технічним працівникам (начальникам лабораторій, відділів, провідним та науковим працівникам, інженерам різних категорій) під час виконання обстежень забруднених територій України після аварії на ЧАЕС: різних сховищ та могильників, житлових будинків на наявність радіоактивного газу радону (роботи з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання), а також працівникам проектних організацій під час проведення авторського супроводження проектів на будівництві сховищ радіоактивних відходів у 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС?

За результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної на нашому підприємстві в 2004 р. зменшується тривалість додаткової відпустки деяким працівникам у зв'язку із змінами в умовах праці порівняно з тими, які були у них під час проведення атестації робочих місць у 1999р. Чи зобов'язане підприємство зберегти цим працівникам тривалість додаткової відпустки, раніше встановленої їм, на весь час їх роботи на нашому підприємстві?

У журналі «Охорона праці» № 12 за 2004р. (с. 47) дано відповідь на лист С. Антоньєва, головного інженера ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова (Київ), в якому зазначається, що робітниця підприємства, яка працювала у цеху з виробництва електронної техніки за професією, внесеною вперше до Списків виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у 1991 p., не має права на пенсію за віком на пільгових умовах, бо працювала за вказаною професією до 05.03.90р. Заступник керівника управління з питань соціального захисту Федерації профспілок України В. Максимчук у своїй статті «Порядок призначення пільгових пенсій» (журнал «Бухгалтерия» № 41,2002р.), вказує: «...Утому випадку, коли Списками № 1 і №2 з 01.01.92р. передбачено професії, яких у раніше діючих Списках не було, обчислювати пільговий стаж треба за весь період роботи за вказаною професією (за записами у трудовій книжці). То чи має право згадана робітниця заводу ВАТ «Меридіан» на пільгове пенсійне забезпечення?

Згідно з п. 6.4.5 Правші будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03) працівник, відповідальний за утримання підйомників у справному стані, не повинен щодня перед початком роботи оглядати підйомник і завіряти огляд своїм підписом у вахтовому журналі. Ці обов'язки покладено на машиніста підйомника і відповідального за безпечне провадження робіт підйомниками. У той же час у формі вахтового журналу (додаток 5) не передбачено графу для записів особи, відповідальної за безпечне провадження робіт. Є графи для машиніста, відповідального за утримання підйомника у справному стані, а також: слюсаря і електромонтера. Чи потрібен щоденний перед початком роботи огляд підйомника слюсарем, електромонтером і відповідальним за утримання його у справному стані? Чи маємо ми право внести зміни до форми журналу, додавши рядок для видачі дозволу на роботу підйомника відповідальним за безпечне провадження робіт?

Правомерны ли требования государственных инспекторов и государственных технических экспертов органов Госнадзорохрантруда, чтобы после полной диагностики объектов (котлов и сосудов, работающих под давлением, кранов, лифтов) проводить еще техническое освидетельствование этих объектов? Нужно ли записывать в паспорте лифта должность, фамилию, имя и отчество работника, временно назначенного ответственным за организацию работ по техническому обслуживанию и ремонту лифта или электромеханика, ответственного за его исправное состояние?

Якими нормативними документами необхідно керуватися при визначенні норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту для професії «охоронник» (код 5169 «Класифікатора професій» ДК 003-95)?

Відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26 травня 2004 р. № 687, технічні огляди устаткування проводить спеціалізована організація (крім первинного та позачергового, які проводить уповноважена організація). У січні 2004 р. наше підприємство отримало у встановленому на той час порядку дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення технічних оглядів вантажопідіймальних кранів з терміном дії по січень 2007р. Чи скасовує вищезазначена постанова Кабінету Міністрів дозвіл Держнаглядохоронпраці, чи дозвіл чинний до визначеного в ньому терміну?

1. Чи необхідно дипломованому газозварнику проходити навчання в експертно-технічному центрі Держнаглядохоронпраці на право обслуговування балонів з киснем? 2. Чи необхідно електродникам, які експлуатують зварювальні автомати та напівавтомати, а також дипломованим газоелектрозварникам проходити атестацію відповідно до ДНАОП 0.00-1.16-96, якщо вони зайняті в основному та допоміжному виробництвах з виготовлення лужних акумуляторів? 3. Чи необхідно особам, відповідальним за справний стан і безпечну експлуатацію посудин, що працюють під тиском, зокрема, механікам, начальникам дільниць проходити навчання та перевірку знань в ЕТЦ Держнаглядохоронпраці, якщо вони один раз на три роки проходять атестацію в комісії підприємства за участі інспектора Держнаглядохоронпраці? (Члени комісії підприємства пройшли навчання та перевірку знань правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, в ЕТЦ Держнаглядохоронпраці).

У листі від 19.02.2002 p. № 20-95a заступника начальника управління загальнообов'язкового державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики на адресу нашого підприємства роз'яснювалось, що п. 2 cm. 34 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України надано право зменшувати на підставі висновку комісії з розслідування до 50% розмір одноразової допомоги потерпілому у разі визнання вини потерпілого у скоєнні нещасного випадку, але не поширив це право на одноразову допомогу, що надається у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві. У листі ж Фонду від 23.06.04 р. № 01-845 зазначено, що виплата одноразової допомоги потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або його смерті здійснюється з урахуванням розміру її зменшення на підставі висновку комісії з питань охорони праці підприємства. Як правильно розуміти цю трактовку?

Наше підприємство займається діяльністю, пов'язаною із збиранням, переробкою та збутом чорних металів. Крім основної виробничої бази підприємство має 20 філій, розташованих майже в усіх районах області. У зв'язку з введенням в дію постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» просимо роз'яснити, чи підлягають експертизі всі філії для одержання дозволу на види діяльності та на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, враховуючи, що система організації та управління охороною праці стосується всього підприємства, а в статуті підприємства зазначено всі філії, бо обладнання підвищеної небезпеки використовується як на основній базі, так і у філіях? Яким чином повинні зазначатись філії у вищевказаному дозволі?

Відповідно до cm. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, зі шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Чи має право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно зі Списком № 2, працівник, якщо за результатами атестації його робочого місця щодо важкості та шкідливості умов праці кількість факторів певних ступенів відхилення від норм не підтверджує право на пенсію за Списком № 1, а в Списку № 2 відповідна посада відсутня?

Згідно з додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів від 17 листопада 1997 р. № 1290 (підрозділ «Стоматологічна практика» розділу XVII) «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці», зубні техніки мали право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів, а в новіиредакціїпостанови Кабінету Міністрів від 13 травня 2003 р. № 679 у додатку № 2 їх в Списку немає. Можливо це друкарська помилка при наборі тексту і чи мають все-таки вони право на додаткову відпустку за особливі умови праці?

Перша атестація робочих місць за умовами праці на нашому підприємстві проведена и грудні 1994р. Наступна атестація, згідно з наказом, повинна була проводитись в 1999 p., але через відсутність коштів санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу лабораторією санітарно-епідеміологічної станції проведено тільки в кінці 2000p., a результати атестації робочих місць затверджено наказом по підприємству в грудні 2000 р. Наявність на робочих місцях шкідливих виробничих факторів вище гранично допустимих рівнів підтверджено. Чи включається до стажу роботи для призначення пільгових пенсій період роботи працівників з грудня 1999 р. по грудень 2000 p., і коли на підприємстві повинна проводитись чергова атестація робочих місць: в 2004 р. (рахуючи з 1999 р.) чи в 2005 р. (рахуючи з часу фактично проведеної останньої атестації)?

Раніше, відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.94 р. № 30 та ОСТ 38.001612-85 «Требования единые к составлению и содержанию инструкций по безопасности труда на предприятиях, в организациях нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности СССР» на нашому підприємстві була розроблена інструкція для водіїв сторонніх організацій, за якою проводився відповідний інструктаж:. У Типовому положенні про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99), затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 р. № 27, це питання не відображено. На підставі якого документа повинен проводитись інструктаж: з водіями транспортних засобів сторонніх організацій?

На нашому підприємстві згідно з п. 9.1.1 Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів призначено особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів, а також у необхідній кількості обслуговуючий персонал (машиністи), які пройшли в установленому порядку навчання і мають посвідчення. Чи правомірні вимоги інспектора Держнаглядохоронпраці, який своїм приписом зобов'язав провести навчання по Правилах будови та безпечної експлуатації котлів чергових приладистів цеху КВПІА, начальника дільниці КВПіА, які обслуговують КВПіА парокотельні (її обслуговують також: слюсарі з ремонту теплоенергетичного устаткування, електромонтери, які не проходять такого навчання)?

Згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві у разі нещасного випадку комісія зобов'язана протягом трьох діб провести розслідування та оформити відповідні документи. Які дії інженера з охорони праці у випадку, коли керівник потерпілого сповістив про факт нещасного випадку на виробництві через два тижні (потерпілий майже одужав)? Керівник робітника спочатку приховав факт нещасного випадку, але згодом з невідомих причин вирішив його оприлюднити та подати на розслідування.

У зв'язку із залишенням без змін п. 104 нового Переліку робіт з підвищеною небезпекою від 15.02.2005р. чи залишаються чинними вимоги пп. 3.5 і 3.6 ДНАОП 7.1.30-1.02-96 та типових інструкцій з охорони праці за професіями щодо інструктажів, проведення навчання, перевірки знань з питань охорони праці, стажувань (повторних інструктажів кожні три місяці) працівників, зайнятих експлуатацією електро- та газового технологічного обладнання харчоблоків санаторно-курортних закладів (на 1000 посадових місць) і через який термін вищевказані працівники повинні проходити чергові навчання та перевірку знань з питань охорони праці? Чи належать до робіт підвищеної небезпеки роботи з дезінфекції окремих приміщень у санаторно-курортних закладах із застосуванням концентрованих розчинів (хлорного вапна, лізоформіну-3000, пергідролю 33%-ного тощо), в складі яких є шкідливі хімічні речовини 2-3 класів небезпеки?

Згідно з договором підрядна організація виконує роботи з будівництва магазину на приватизованій території заводу. В договорі обумовлено, що відповідальність за дотримання техніки безпеки під час виконання будівельних робіт покладено на підрядника. Керівництво виконанням робіт згідно з проектною документацією покладено на підрядника. Чи потрібно проведення вступного інструктажу працівникам підрядної організації інженером з охорони праці заводу і чи необхідно видавати наказ по заводу про початок роботи підрядної організації із зазначенням території, виділеної під будівництво об'єкта, маршруту, руху, часу роботи працівників підрядної організації?

1. У Реєстрі ДНАОП на сторінці в Інтернеті dnop.com.ua відсутні Загальні правила безпеки для підприємств та організацій металургійної промисловості, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87р. Чи діють сьогодні ці правила чи їх скасовано? 2. Типовим Положенням про навчання з питань охорони праці передбачено вести журнали реєстрації інструктажів з охорони праці. На нашому підприємстві на кожного працівника заводиться особиста картка інструктажу та навчання з техніки безпеки, в якій відображуються всі види інструктажів, що проводяться, за підписом інструктованого та інструктуючого, запис про накази та інформаційні листи з охорони праці на комбінаті, які проробляються. Особам, які виїжджають за територію підрозділу на інші дільниці роботи, видається на руки картка, і на місці його роботи той керівник, у чиєму підпорядкуванні працюватиме робітник, проводить інструктаж:. Чи відповідає встановлений на підприємстві порядок Положенню про навчання з питань охорони праці?

Наше підприємство планує взяти в оренду два мостових крани вантажопідйомністю 12,5 т, керованих з кабіни. Експлуатувати крани передбачається 20-30 год на місяць. Для обслуговування кранів є машиністи, стропальники, майстер, механік, начальник транспортно-складського господарства, які пройшли навчання і перевірку знань відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Чи можуть начальник транспортно-складського господарства, майстер або механік виконувати обов'язки особи, яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією цих кранів, в якій кількості повинна бути створена ремонтна служба і хто в неї входить?

У 2001 р. усіх працівників нашого підприємства застрахували в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Але незважаючи на це, Державна пожежна інспекція кожного року вимагає від нас страхування членів добровільних пожежних дружин у приватному фонді, у якому страховий тариф становить 0,6%, тоді як у Фонді соціального страхування від нещасних випадків він становить 0,25%. Чи зобов'язане підприємство повторно страхувати своїх працівників (членів ДПД) на вимогу Держпожінспекції?

Відповідно до положень Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16, атестацію робочих місць працівників нашої організації на підтвердження їхнього права на щорічну додаткову відпустку проводити не потрібно, а згідно з вимогами Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99р. № 21, власник повинен проводити атестацію робочих місць для оцінки умов праці. Тож: повинна чи ні проводитись атестація робочих місць?

Деяким працівникам нашої експедиції (вантажнику, оператору з видобутку нафти) внаслідок нещасного випадку на виробництві МСЕК встановила втрату професійної працездатності (30-40%) і третю групу інвалідності, у зв'язку з чим вони переведені на роботу сторожами. Вищеназвані працівники зобов'язані щорічно проходити переопосвідчення у ЛТЕК, що вони і роблять. У той же час згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій (п. 1.7) вищезгадані працівники повинні проходити періодичні медичні огляди. Чи потрібно робити ці медогляди?

Інструкцією зі складання планів ліквідації аварій (ПЛА) для кар 'єрів (розрізів) і збагачувальних фабрик, затвердженою наказом МНС України від 31.03.2003 р. № 87, передбачено, що ПЛА для фабрик узгоджуються з відповідними територіальними органами МНС і Держнаглядохоронпраці. Розроблений 11.12.2003р. для нашого підприємства ПЛА (на 5 років) був узгоджений з командиром З ВГРЗ, начальником СДПЧ-19 м. Макіївки, начальником Макіївської гірничотехнічної інспекції і начальником управління МНС м. Макіївки. Але управління МНС м. Макіївки вважає, що ПЛА необхідно обов'язково узгодити ще й з Головним управлінням МНС України і територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Донецькій області, помилково вважаючи їх тими територіальними органами, які повинні узгоджувати ПЛА підприємств. Чи вірно це?

На нашому підприємстві експлуатується 8 повітряних ресиверів по 2 м3 кожний, тиском 0,3 МПа (3 кг с/см2) понад 20 років. У паспорті не вказаний строк служби посудин. Якими нормативними документами необхідно користуватися під час подальшої експлуатації повітряних ресиверів? Чи необхідно звертатися до ЕТЦ (ресивери не підлягають реєстрації) для проведення позачергового опосвідчення посудин? Періодичні опосвідчення ресиверів проводились комісією підприємства у строки, встановлені Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Ми працюємо на Чорнобильській АЕС і тут встановлено певний порядок прибуття на роботу в зону радіоактивного забруднення. Із Славутича ми приїжджаємо електропоїздами — транспортом, що надається нам за договором. Із залізничної платформи ми відразу потрапляємо до санітарного пропускника, де перевдягаємося в робочий одяг і прямуємо далі до робочих місць. Працівниця нашого підприємства, перевдягнувшись, вийшла із санпропускника, і перебуваючи на території підприємства, попрямувала до свого робочого місця. Мабуть, щоб скоротити шлях, вона вирішила пройти не встановленим маршрутом, а вимощенням будинку. На слизькій дільниці вимощення будинку вона посковзнулася і одержала травму. Це сталося в неробочий час відповідно до графіка її роботи, роботи вона не розпочинала, і небезпечний виробничий фактор на неї не впливав. Який у такому випадку складається акт: за формою Н-1 чи НПВ?

До редакції журналу надходять прохання надати роз'яснення (з посиланням на відповідні законодавчі акти і нормативні документи) щодо відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди та хто з потерпілих має на це право, а також розмір виплат, підстави для встановлення наявності моральної шкоди тощо.

Наше підприємство має постійно діючий дозвіл на початок робіт з основного виду робіт — «Збагачування рядового вугілля». Чи необхідно нам отримувати додатково дозвіл на продовження робіт в державному наглядовому органі відповідно до додатків № 1 і № 2 Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р.№ 1631?

Чи передбачені якісь пільги за умови праці бухгалтерам, економістам, юрисконсультам, секретарям керівника та ін., які в повсякденній роботі використовують персональні комп'ютери і, якщо передбачені, якими законодавчими актами і нормативними документами слід керуватися?

Після проведення планової перевірки державним інспектором з охорони праці Держнаглядохоронпраці підприємству був виданий припис про необхідність навчання і атестації працівників, які виконують роботи з робочої платформи автогідропідйомника АГП-22. Автогідропідйомник використовується в нашій організації тільки для будівельних, малярних робіт та робіт з обслуговування світильників, а згідно з п. 6.5.11 Правил будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03) зазначені роботи не забороняється виконувати з робочої платформи підйомника за умови додержання заходів щодо запобігання падіння працівників з робочої платформи, ураження їх електричним струмом, затиснення під час переміщення робочої платформи в стиснених умовах. Як бути в даній ситуації?

У санаторії «Дністер» курорту Моршин — 255 працюючих та 374 ліжко-місця для відпочиваючих. З 26.04.2005р. весь інженерно-технічний персонал (у тому числі інженер з охорони праці) наказом переведено на 75% ставки у зв'язку зі значним зменшенням обсягу роботи та погіршенням фінансового стану. Кількість відпочиваючих зменшилась до 260 осіб. Чим повинна керуватися адміністрація під час встановлення розміру ставки інженера з охорони праці?

В 1972 г. работник получил травму на производстве, вследствие чего МСЖ тогда же установила ему стойкую потерю профессиональной трудоспособности. Потерпевший продолжал работать, а в 2001 г. умер, при этом установлена причинная связь смерти с полученной ранее травмой. Что в подобной ситуации считается страховым случаем: смерть потерпевшего вследствие травмы, или сам несчастный случай 1972 г.?

Какими нормативными документами необходимо руководствоваться во время проведения взрывных работ, если во взрывоопасной зоне находится жилье? Как разрешить конфликтную ситуацию, связанную с выводом жителей из взрывоопасной зоны во время проведения взрывных работ?

Совместными рекомендациями государственных органов и профсоюзов по содержанию раздела «Охрана труда» в коллективном договоре (соглашении, трудовом договоре) рекомендовано включать в коллективный договор своеобразную шкалу размеров единовременной помощи потерпевшим на производстве от несчастных случаев в связи с временной нетрудоспособностью. Является ли обязательной нормой эта шкала и не вступают ли совместные рекомендации в противоречие с положениями ст. 21 Закона «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве...», которыми предусмотрены выплаты единовременной помощи лишь в случае стойкой утраты профессиональной трудоспособности или смерти потерпевшего?

Мой отец, работая на шахте «Торезская», в 1963 г. получил производственную травму, вследствие чего в том же году ему была установлена 1 группа инвалидности со 100% утратой трудоспособности. В 1981 г. мои родители развелись и я стала проживать вместе с отцом, 18 лет ухаживала за ним, вела совместное хозяйство. В 1999 г. отец умер. МСЭК установила причинную связь смерти с травмой, но местное отделение Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве отказалось принять от меня в этом году заявление о возмещении ущерба, мотивируя сначала тем, что прошло уже более трех лет со дня смерти отца, а потом тем, что в 1999 г. мне было 40 лет и я не была на иждивении отца. Правомерны ли действия отделения Фонда, и имею ли я право на единовременную помощь?

Контролера качества отдела технического контроля приказом по предприятию направили работать на два месяца воспитателем в детский оздоровительный лагерь с сохранением среднего заработка. В связи с производственной необходимостью руководитель лагеря поручил воспитателю нарезать хлеб на хлеборезке, которой воспитатель и травмировала кисть руки. Какую профессию нужно указывать в п. 3.3 и п. 4.1 акта по форме Н-1?

В 1999 г. электрогазосварщик предприятия получил про­изводственную травму глаза, тогда же МСЖ установила ему 25% утраты профессиональной трудоспособности без ограничения трудовой деятельности. Единовременную по­мощь потерпевший получил. В 2000 г. работник уволился и работает на другом предприятии. В январе 2002 г. он обра­тился в администрацию нашего предприятия с заявлением о ежемесячных выплатах возмещения ущерба, но админис­трация отказала ему в этом, мотивируя тем, что он про-должает работать на том же рабочем месте, получая та­кую же заработную плату, как и до травмы. В марте 2002 г. предприятие отправило документы потерпевшего в Фонд социального страхования от несчастных случаев, но Фонд отказался их принять, требуя сначала рассчитаться с по­терпевшим на предприятии. Должно ли нагие предприятие оплатить потерпевшему ежемесячные выплаты, и право­мерны ли действия Фонда?

 

 


Copyright © 2006-2008 НВПП "ИНТЕРУКРАИНА-софт". All rights reserved.